РІДНА МОВА     Д. Павличко
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

РІДНА МОВА    С. Воробкевич

Мово рідна, слово рідне !

Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.

У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.

От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.

РІДНА МОВА В РІДНІЙ ШКОЛІ  О.  Олесь

Рідна мова в рідній школі! 
Що бринить нам чарівніш? 
Що нам ближче і миліш 
І дорожче в час недолі? 
Рідна мова! Рідна мова! 
Що в єдине нас злила, — 
Перші матері слова, 
Перша пісня колискова. 
Як розлучимось з тобою, 
Як забудем голос твій 
І в Вітчизні дорогій 
Говоритимем чужою?! 
Краще нам німими стати, 
Легше гори нам нести, 
Ніж тебе розіп'ясти, 
Наша мово, наша мати! 
Ні! В кім думка прагне слова!
Хто в майбутнім хоче жить, 
Той всім серцем закричить:
— В рідній школі — рідна мова! 
І спасе того в недолі 
Наша мрія золота, 
Наше гасло і мета 
— Рідна мова в рідній школі.

РІДНА МОВА   Д. Павличко

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

РІДНА МОВА     Л. Забашта

Мова кожного народу 
Неповторна і — своя; 
В ній гримлять громи в негоду, 
В тиші — трелі солов'я.

На своїй природній мові 
І потоки гомонять; 
Зелен-клени у діброві 
По-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову, 
Колосисту — на віки — 
Українську рідну мову 
В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати 
Буду всюди й повсякчас,— 
Бо ж єдина — так, як мати,— 
Мова в кожного із нас!